	+380 44 5772326
	3Б, вул. Бориса Гмирі, м. Київ, 02144, Україна
	scandy_edu@ukr.net


	Офіційний веб-портал Київської міської влади

	Дарницька районна в місті Києві державна адміністраця

	Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

	Департамент освіти і науки, молоді та спорту Києва

Скандинавські країни

Фінляндія

ФІНЛЯНДІЯ (фін. Suomi, швед. Finland), Фінляндська Республіка (фін. Suome Tasavalta, швед. Republike Finland), держава в Сівбу. Європі. Омивається Фінським морем і Ботнічною затокою Балтійського моря; у складі Фінляндії — Аландські о-ви. 337 тис. км2. Населення 5,2 млн. чоловік (2000), головним чином фіни (близько 94%), шведи. Міське населення 62,5% (1993). Державні мови — фінський і шведський. Більшість віруючих — лютеран. Столиця — Хельсінкі. Адміністративно-територіальний розподіл: 12 ляни (провінцій) і, маючи автономію Аландські острови. Глава держави — президент. Законодавчий орган — парламент. Берега Ботнічної і Фінської заток Балтійського моря низькі, часто зі шхерами. Переважають горбкувато-моренні рівнини з численними виходами скельних порід. На північно-заході — східний край Скандинавських гір, висота до 1365 м. Клімат помірний, на південно-заході перехідний від морського до континентального. Середні температури лютого від -3 °С на півдні до -14 °С на півночі; у липні відповідно від 17 °С до 15 °С. Опадів 400-700 мм у рік. Багатоводні порожисті ріки, б. 60 тис. озер (8% території країни, найбільш значне — оз. Сайма). 61% території — ліси (головним чином, хвойні). На півночі — гірська тундра. Великі національні парки: Лемменйоки, Паллас-Оунастунтури, Оуланка й ін.

На території Фінляндії в 1-му тис. н.е. розселилися племена сумь (суомі), емь, західні карели. У сірий. 12-14 вв. захоплена шведами. У 1809 у результаті російсько-шведської війни (1808-09) приєднана до Росії. У складі Росії Велике князівство Фінляндське користалося автономією. У грудні 1917 проголошена незалежність Фінляндії (у 1919 оголошена республікою). У жовтні 1920 між Фінляндією і Радянською Росією укладений мирний договір. У 1939 Фінляндія піддалася нападу з боку СРСР, що привело, незважаючи на запеклий опір фінів у «зимовій війні» 1939-40, до утрати Фінляндією частини території. У 1941-44 Фінляндія вела війну зі СРСР на стороні фашистської Німеччини. У 1948 Фінляндія уклала зі СРСР договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу; неодноразово продовжувався, утратив силу в січні 1992 у зв'язку з підписанням договору про основи відносин із Росією.

Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Частка у ВВП (1994, %): промисловість 33, сільське, лісове господарства й рибальство 5,4. Видобуток залізної, мідної руди, цинку, хрому. Виробництво електроенергії 63,9 млрд. квт.ч (1995), у т.ч. бл. 1/5 — на ГЕС, бл. 1/3 — на АЕС. Ведучі галузі промисловості: машинобудування (суднобудування, виробництво устаткування для деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, електротехнічне і радіоелектронне), целюлозно-паперова і деревообробна (велике виробництво пиломатеріалів, папера і картону, фанери, меблів), чорна й кольорова металургія, хімічна, текстильна., швейна, велика харчова промисловість. У сільському господарстві переважає молочно-м'ясне тваринництво, у рослинництві — посіви кормових трав і зернових (переважно овес і ячмінь). Довжина (1993, тис. км) залізниць 5,9, автодоріг 77,7 (1996). Головні морські порти: Гельсінкі, Турку, Котка. Поромне повідомлення зі Швецією, Естонією, Польщею, Німеччиною. Експорт продукції целюлозно-паперової, деревообробної, машинобудівної, хімічної, легкої, харчової промисловості. Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, Росія. Грошова одиниця — євро.

ГЕЛЬСІНКІ (фін. Helsinki; швед. Гельсінгфорс, Helsingfors), столиця Фінляндії, адміністративний центр ляни Усума. 508 тис. жителів (1993).

Порт на березі Фінський зал., міжнародний аеропорт Мальми. Метрополітен. Основний промисловий центр країни: машинобудування, суднобудування, електротехнічна, хімічна, текстильна, харчова промисловість.

Бібліотека Гельсінкського університету

Культурний і науковий центр: університет (1640), музей-міцність Свеаборг (Суоменлинна), Національний музей, Художній музею «Атенеум», Музей етнографії, Музей Сеурасари (під відкритим небом в однойменному парку), Архітектурний музей, Фінський національний театр. Гри XV Олімпіади (1952).

Заснований у 1550 шведським королем Густавом Вазою, у 1641 перенесений на 5 км до півдня. В другій половині 18 в. розширився за рахунок зведення міцності Свеаборг. З 1812 головне місто Великого князівства Фінляндського, із кінця 1917 столиця незалежної Фінляндії. Розташований на півострові, сильно порізаному затоками й бухтами. Планомірна забудова міста почалася після пожежі 1808 за регулярним планом.

У систему ансамблів історичного центра входять Торгова й Сенатська площі, вигляд останньої нагадує архітектуру старого Петербурга, у чорті старого міста домінують класичні будівлі 1-й половини 19 в. Адміністративний і діловий центр оточений житловими кварталами. Світле фарбування багатьох будинків Хельсінкі дала йому назва «білого міста на півночі Європи». В 2-й половині 20 в. стали забудовуватися міста-супутники Еспо, Ванта, Тапиола й Отаниеми.

Архітектурні визначні пам'ятки : будинок колишнього Сенату (1818), кафедральний собор св. Миколи (1830-52), університет з обсерваторією й бібліотекою (1828) — усі архітектора К. Энгеля, «Лицарський будинок» (1856), будинок телефонної компанії (1905), Головний вокзал («національний романтизм», поч. 20 в., архітектор Э. Сааринен), палац «Фінляндія» (1967-71, архітектор А. Аалто), парламент (1924, архітектор Й. Сирен), комплекс Олімпійського стадіону (1934-40, архітектори Ю. Линдегрен і Т. Янтти) і Олімпійського села (1938-40, архітектори Х. Экелунд і М. Вяликангас) для XV літніх Олімпійських ігор 1952.

Освіта та наукові дослідження

Усі діти віком від 7 до 16 років отримують обов'язкову основну освіту. Після цього освіта стає добровільною з можливістю вибору навчання протягом 3-4 років у вищій середній школі (гімназії), або у професійному училищі з терміном навчання 2-5 років.

У країні налічується 21 вищий учбовий заклад (інститути та університети), де навчається 135 тис. студентів, серед яких 52% - жінки. 56% населення мають середню та середню спеціальну освіту, 13% - випускники вузів.

Зустріньтеся з Йоулупуккі!

З початку 50-х років Йоулупуккі регулярно буває на Полярному колі, поруч з містом Рованіємі - не тільки в Різдво, але й у будь-який час року, щоб зустрічатися з дітьми й з тими дорослими, які ще не забули, як були дітьми. До 1985 року його приїзди сюди стали настільки частими, що Санта Клаус вирішив створити тут власне село. Сьогодні в цьому селі ви можете знайти Майстерню Йоулупуккі й Голавний Поштамт Йоулупуккі, а неподалік знаходяться Оленячий парк й різдвяний тематичний парк "Санта-Парк".

Йоулупуккі кожного дня приїжджає у своє село, щоб вислухати усі побажання дітлахів й поговорити з людьми, котрі приїжджають сюди з усього світу. У Рованіємі, у селі Йоулупуккі на Полярному колі, ви можете зустрітися з ним на протязі цілого року. Майстерня Йоулупуккі - це чарівне місце, де хоче побувати кожна дитина планети.

Фінляндська республіка-держава в Північній Європі. В складі Фінляндії -Аландські ос-ви. 1 337 тис. км2. Населення 5,2 млн. чоловік (2000), головним чином фіни (близько 94%), шведи. Міське населення 62,5% (1993). Державні мови - фінська й шведська. Більшість віруючих - лютерани.

Столиця - Гельсінкі. Адміністративно-територіальний поділ: 12 ляни (провінцій) і автономні Аландські ос-ви.

Голова держави - президент.

Законодавчий орган - парламент.

Фінляндія - високо розвинута індустріально-аграрна держава. Довжина (1993 р.) залізничних шляхів 5,9 тис. км., автодоріг 77,7 тис. км. (1996 р.). Головні морські порти: Гельсінкі, Турку, Котка. Поромне сполучення із Швецією, Естонією, Польщею, Германією. Експорт продукції машинобудівної, хімічної, легкої промисловості. Основні зовнішньоторгові партнери: держави ЄС, Росія. Грошова одиниця - євро. Фінляндія є членом ЄС з 1995 р. Підтримує дипломатичні стосунки з Україною.

Коротка історія Фінляндії

Економіка

Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Частка у ВВП (1994, %): промисловість 33, сільське, лісове господарства й рибальство 5,4. Видобуток залізної, мідної руди, цинку, хрому. Виробництво електроенергії 63,9 млрд. квт.ч (1995), у т.ч. бл. 1/5 — на ГЕС, бл. 1/3 — на АЕС. Ведучі галузі промисловості: машинобудування (суднобудування, виробництво устаткування для деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, електротехнічне і радіоелектронне), целюлозно-паперова і деревообробна (велике виробництво пиломатеріалів, папера і картону, фанери, меблів), чорна й кольорова металургія, хімічна, текстильна., швейна, велика харчова промисловість. У сільському господарстві переважає молочно-м'ясне тваринництво, у рослинництві — посіви кормових трав і зернових (переважно овес і ячмінь). Довжина (1993, тис. км) залізниць 5,9, автодоріг 77,7 (1996). Головні морські порти: Гельсінкі, Турку, Котка. Поромне повідомлення зі Швецією, Естонією, Польщею, Німеччиною. Експорт продукції целюлозно-паперової, деревообробної, машинобудівної, хімічної, легкої, харчової промисловості. Основні зовнішньоторговельні партнери: країни ЄС, Росія.

Природа

Берега Ботнічної і Фінської заток Балтійського моря низькі, часто зі шхерами. Переважають горбкувато-моренні рівнини з численними виходами скельних порід. На північно-заході — східний край Скандинавських гір, висота до 1365 м. Клімат помірний, на південно-заході перехідний від морського до континентального. Середні температури лютого від -3 °С на півдні до -14 °С на півночі; у липні відповідно від 17 °С до 15 °С. Опадів 400-700 мм у рік. Багатоводні порожисті ріки, б. 60 тис. озер (8% території країни, найбільш значне — оз. Сайма). 61% території — ліси (головним чином, хвойні). На півночі — гірська тундра. Великі національні парки: Лемменйоки, Паллас-Оунастунтури, Оуланка й ін.

Освіта та наукові дослідження

У Фінляндії мається Вища школа оборони, а також 20 вищих навчальних закладів, у числі яких 10 багатопрофілніх університетів, 3 Вищі технічні школи, 3 Вищі комерційні школи і 4 Вищіх художні школи. Усі вищі навчальні заклади є державними й у стані забезпечити навчання зразкової третини представників кожного віку. Мережа університетів у Фінляндії у міжнародному порівнянні дуже щільна.

Видатні люди Фінляндії

Микаель Агрикола (ок. 1510-57), творець фінської літературної мови
Алексис Ківі (1834-72), письменник, класик фінської літератури
Йохан Людвіг Рунеберг (1804-77), поет, класик фінської літератури
Юхан Вильхельм Снельман (1806-81), вчений і державний діяч, ідеолог національного руху
Елиас Леннрот (1802-84), творець фінського національного епосу "Калевала"
К. Г. Е. Маннергейм (1867-1951), фінляндський маршал, головнокомандуючий під час Зимової війни і війни 1941 - 44 років.
Жан Сибелиус (1865 -1957), видатний фінський композитор
А. И. Виртанен (1895 -1973), біохімік, академік, лауреат Нобелівської премії
Пааво Нурми (1897-1973), стаєр, багаторазовий олімпійський чемпіон
Мика Валтари (1908 79), прозаїк, що домігся найбільшого міжнародного успіху фінський письменник
Урхо Калева Кекконен (1900-86) політик, президент Фінляндії протягом 25 років.
Туве Яансон (1914-2001), письменниця, одержала міжнародну популярність серією дитячих книг про му умі -троллів
Йорма Оллила (нар. 1950) Генеральний директор концерну Nokia (з 1999 року).
Міка Хяккінен (нар. 1968), дворазовий чемпіон світу по автогонкам у класі Формула-1
Лінус Торвальдс (нар. 1969) створив і удосконалив комп'ютерну системи Linux, вільно розповсюджувану і дуже популярну у світі.

<< Назад